індикатор — а, ч., спец. 1) Прилад, пристрій, елемент, який відображає перебіг процесу або стан об єкта спостереження, його якісні або кількісні характеристики у формі, зручній для сприйняття людиною. || Прилад для визначання, вимірювання, записування… … Український тлумачний словник
індикатор метану — индикатор метана methane indicator *Methananzeigegerät, Methananzeiger, Wetterprüfer – прилад для сигналізації про вміст метану в атмосфері гірничої виробки. Див. метану індикатор автоматичний … Гірничий енциклопедичний словник
індикатор — [індиека/тор] ра, м. (на) р і, мн. рие, р іў … Орфоепічний словник української мови
індикатор — Фізичне явище, хімічна речовина, або організм, який характеризує своєю наявністю, або відсутністю властивості оточуючого середовища … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
індикатор — 1 іменник чоловічого роду прилад, покажчик індикатор 2 іменник чоловічого роду речовина … Орфографічний словник української мови
індикатор ваги — индикатор веса weight indicator *Masseanzeiger, Gewichtsanzeiger, Drillometer прилад для вимірювання навантаження на гаку бурової установки і визначення осьового навантаження на породоруйнуючий інструмент … Гірничий енциклопедичний словник
антропоекоіндикатор — а. ч. Екологічний індикатор, який дозволяє оцінити стан довкілля за слідами діяльності людини … Український тлумачний словник
зооіндикатор — а, ч. Екологічний індикатор, який дозволяє оцінити стан довкілля за поведінкою тварин … Український тлумачний словник
літоіндикатор — а, ч. Екологічний індикатор, який дозволяє оцінити стан зовнішнього середовища за змінами відкладень та корінних гірських порід … Український тлумачний словник
морфоекоіндикатор — а, ч. Екологічний індикатор, який дозволяє оцінювати стан зовнішнього середовища за морфологією та структурою природного територіального комплексу … Український тлумачний словник
